Розві́нчуючи о́браз коли́сь ми́лий,
Мужчи́на був непогамо́вним.
***
- Наті́шився! Та й ки́нув! І пішо́в! -
Горла́ла ді́вчина в сльоза́х.
За небокра́єм ще́знув орео́л.
Ухо́дила так в ніч зоря́.
***
Рік промайну́в в рида́ннях безпере́рвних,
В журли́вих спо́гадах, без снів.
Ая́кже, час ліку́є, та це, пе́вно,
Кіне́ць «Істо́рії без слів».
***