Від яду вмер, набравшись муки.
Так платять за добро гад.ки!
МЕТЕЛИК І КОМАР
Комар, Метелика уздрівши долі, в глині,
Подумав: "Поділом: так низько не літай!"
Піднявсь, дзижчить, - і сам застряв у павутинні.
І поділом: не дуже вгору піднімай!
ГЛЯНЬ НА СЕБЕ!
Сміявсь і реготавсь, узявшися за боки,
Колись зустрітивши Сліпого, Одноокий;
Тут Косий підійшов - з обох розхохотавсь,
До лайки і до свари;
Прийшов Старий, і той над Косим реготавсь,
На ніс наткнувши окуляри;
Видючий се ввидав
І всіх їх осміяв.
НЕ ЗЛОДІЙ
Пропала в Сидора кобила;
На третій год її у Прокопа пізнав;
А Прокіп всім кричав,
Що він її не крав.
А нишком взяв, як на полі ходила.
Не злодій, бач! Не вмер Данило,
Болячка задавила!
ХОМИНА ЖІНКА
Хому та кашель злий напав;
Хома від кашлю захворав;
Хомиха, плачучи, просила майстра Мину
Мерщій Хомі зробити домовину.
Як добру жінку не любити,
Що чоловікові уміє угодити?!
СОБАКА
Максима Сидір раз з господи проводжав.
І на Максима став брехать рябий Кудлака;
Собаку Сидір відганяв,
А Сидору Максим сказав:
"Хай бреше, Сидоре, - не те воно Собака".
ОСЕЛ ТА СВИНЯ
Осел почванитись хотів
Перед сусідкою своєю,
Свинею,
Що чув в ліску всіх птахів спів.
"Ну, -каже, - соловей чирикав, заливався;
Щиголь цвірчав і затягався,
Ворона дралась дужче їх.
Найкраще півень пів Іванів...
А я, як загорланив,
Та заглушив усіх!"
Свиня захрюкала, барложачись край тина:
"З тобою птиця спорить гріх,
Бо ти їх більша всіх скотина".
ПЕТРУСЬ
Петрусь, щоб стих не вчить, - граматочку
спалив;
Татусь йому другу граматочку купив,
А Петруся - прихворостив.
ГРАК
Як вовка Грак кохає!
Куди не піде вовк - і Грак за ним літає...
Тут нічого й дивиться:
Бо Грак привик м'ясцем край вовка поживться.
Примчавсь в село Підсудок - Клим;
А Секретар, як хвіст, волочиться за ним.
ДОРОЖНИЙ СТОВП
Стовп на шляху другим показує дорогу.
А ходить сам?
Ніколи, єй же богу!
Мовчи, язичку! Кашки дам.
ЗЛОДІЙ
Судили Злодія. Суддя його питав:
Навіщо їй капшук з грішми в Петра відняв?
А злодій суддям так сказав:
"Петро мені капшук свій сам віддав,
А його тілько за горло подержав".
КАЛІКА
Хваливсь Хома-каліка,
Що він походив би зовсім на чоловік,
Якби розправилась рука й нога крива,
Та замість оцеї - другая голова.
Якби мій дід та в плахту вбрався,
То, мабуть, бабою б назвався.
НИЧИПІР
Ничипір-сват
Любив підчас пожартувати
Та набрехав Петрові на Наума,
Наумові на Йвана кума,
Іванові наплентав на Дмитра,
Дмитрові -на Жуобу Петра,
Журбі - на Чирочку Трохима,
Трохимові - на Пугача Максима..
Ничипору к біді
Брехня його пішла, як масло по воді,
Пішли з тії брехні вражда, позви, утрати;
А суд по ниточці як став їх розбирати
Та на клубочок все мотати,
Аж глядь -
Чого Ничипору й не снилось -
На нім все лихо окошилось.
Еге, Ничипоре! Жартуй собі, шути,
Та миром не мути.
ХОМА
Відкладував Хома під осінь хату вкрити,
Та на зиму ввійшов в некриту хату жити.
А хата-сіточка Хому
Зморозила в зиму.
Хома як замерзав,
"Не треба" та "нехай" пеняв.
МАТЕРИНСЬКА ЖУРБА
В Горпини син
Одним один
Та й той у москалях: і матері сказала,
Що синовві її
Французи на війні
Головку відрубали!
А Мати журиться об тім,
Як син її, Охрім,
Без голови на світі жити буде?
Як показатися Охрімові між люди?..
То мати, сказано! Усяким пустяком
Зажуриться за рідненьким синком,
Та ще й одиначком.
ЩУКА
Обридло Щуці піст постити.
От Щука й здумала кота Мурка просити,
Щоб кіт її навчив
Мишей ловити.
Кіт Щуку ув інбар охотиться завів...
Коли на Щуку як уранці погляділи,
Аж Миші Щуці й хвіст від'їли.
І діло, Щуко: ти в воді собі сиди
І за мишами не ходи.
ПИВО
Нове Пивце шуміло і мурчало,
Що, бач під чопиком йому душненько стало.
Що ж? Тілько чопик прись-
Дивись:
Пішло Пивце на діл - Пивце, пиши, пропало!
Недаром Дяк як вчить, то й поскубе, бувало.
БДЖОЛА
Байдак-Бджола, покинувши медок,
Понадилась літать до панських тарілок:
В панів же ласощів хватила на хватила,
А рідний свій медок на трутнів прогостила.
Взялась моя Бджола, та пізно вже, за ум!
До шкоди розум - так; а після шкоди - глум.
ВОЛИ
У плузі Волики розсердились, вертіли.
Орать відлога не хотіли.
Іван Волів таки запріг,
Їм боки попоров і виорав обліг.
Чого ж ви, Волики, дуріли?
Того, щоб пан Іван попрядевив батіг?
Раз на весіллі, так, по чарці,
А може, вже й по парці,
Сказав кум молодій Одарці:
"Согласно з молодим ярмо в житті тягніть,
А криком, сварами - і сміху не робіть".
ВОВК ТА ВІВЧАРІ
Вовк, ідучи поуз кошару,
Крізь тин заглянув на отару
І бачить, що в дворі,
Піймавши барана, спокійно Вівчарі,
Линтвар злупивши, потрошили;
Собаки коло їх ватагою лежать,
Всі дивляться і всі мовчать,
Коли б тобі на сміх одна хоть забрехала!..
Вовк думає: "Яка то правда в світі стала:
Який би гвалт і крик зробивсь,
Якби так коло барана я заходивсь".
КЛИМ
Клим, лежа на боку, казав: дай боже...
А хтось йому шепнув: устань, роби, небоже!
КОПОВИК
Петро лічив капшук, а тут піднявся крик:
- Яка співає лучче птиця -
Кулик, чи шпак, чи то перепелиця?
Спиталися в Петра, він крикнув: -Коповик!
У кого що болить,
Про те й кричить.
ВЕСЕЛИЙ