— Заснуло? — питає Карпо Гнилоквас, киваючи на дитину в учителевих руках. — То куди несеш? Клади на грабарку, завезу.
Учитель Пилип чує — й не чує, горнучи дитину до грудей.
— Знайдемо твою матір, знайдемо, — шепоче сухими губами.
Він іде пустельним сільким шляхом, і коли побачить кого на обійсті біля хати, показує дитину й питає:
— Не знаєте, чия дитина? Хто його мати? В лісі знайшов.
І ніхто не знає, і всі мовчать. І тоді вчитель питає в дитини:
— Може, ти скажеш, хто твоя мати?.. Ходімо до мене, ходімо...
Але немовля мовчить. Немовля не знає і не скаже. У нього ніколи не буде матері.
— Хто ж відцурався від тебе, хто відцурався?..
Мовчить білий світ, не відповідає.